Біографія
поздравления с новорожденным
     Вовкун Василь Володимирович — український режисерсценаристкультурологМіністр культури і туризму України у 2007–2010 роках.

     Працює у всіх жанрах мистецтва, часто синтезуючи їх, притаманний експериментальний погляд у майбутнє через осмислення часу минулого і сьогоднішнього.

 

     Народився 16 червня 1957 р. (с. Мацошин, Нестеровський (Жовківський) районЛьвівської області).

1972 р. — закінчив Мацошинську восьмирічну школу.

1974 р. — закінчив Нестеровську (Жовківську) середню школу № 1.

1976 р. — акторський факультет студії театрального мистецтва при Львівському академічному українському драматичному театрі                                       ім. М.Заньковецької (майстерня С.Данченка, О.Ріпка, А.Ротенштейна).

1976–1977 рр. — актор Вінницького українського музично-драматичного театру ім. М.Садовського.

1977–1981 рр. — акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого. (факультет: актор                       драми і кіно. Майстерня І.Зимньої).

1981–1989 рр. — актор Чернівецького українського музично-драматичного театру ім. О.Кобилянської.

1989–1994 рр.  — актор Київського театру - студії «Будьмо!».

1988 р. — член Спілки театральних діячів України.

1994–1998 рр. — головний режисер - постановник Українського державного центру культурних ініціатив Міністерства культури України.

1994–2005 рр. — засновник та художній керівник режисерської майстерні «Мистецьке агентство «Арт Велес».

1996 р.— член Українського національного комітету Міжнародної ради з організації фольклорних фестивалів.

2002–2003 рр. — перший заступник Голови Національної Спілки театральних діячів України.

1994–2005 рр. — художній керівник Державного підприємства «Україна мистецька».

2005–2007 рр. — художній керівник Державного підприємства «Державне концертне агентство «Україна».

2006–2007 рр. — заступник голови Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України.

2007 р. — художній керівник Мистецького агентства «V-ART».

2007–2010 рр. — міністр культури і туризму України.

2010 р. — професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

 

     Почесні звання та відзнаки

·    Заслужений діяч мистецтв України (1998 р.)     

·     Народний артист України (2007)

.     Відзнака міністерства культури і мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв»(2003, 2007)

·     Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2005)

·     Почесна грамота Верховної Ради України(2007)

·     Кращий режисер музичних видовищ України (1994, фестиваль «Нові зірки старого року»)

·     Кращий режисер масових видовищ України (1997, 1998, 1999, "Національний музичний рейтинг «Профі»)

·     Премія Золотий тризуб за експериментальність у сучасному українському мистецтві у номінації «Режисер» (1997).

 

     Церковні відзнаки

·    Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (УПЦ КП) (2006)

·     Орден «Христа Спасителя» (УПЦ КП) (2007)

·     Грамота Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого

      Любомира(2007)

·     Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ ступеня (УПЦ КП) (2010)

·     Грамота Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Українськогої Греко-Католицької Церкви Блаженнішого                                       Святослава (2012)

 

 

     Творчий доробок

     Головний режисер-постановник більше 325 культурно-мистецьких подій: мистецьких видовищ, неомістерій, класичних опер, державних, релігійних та професійних свят, народних дійств, вітчизняних та міжнародних конкурсів і фестивалів, молодіжних масових акцій, альтернативних концертів, днів української культури і мистецтва у Німеччині, Франції, Китаї, Словаччині, Польщі, Сербії, Грузії, Азербайджані...

 

     мистецьких видовищ:

·    Опери-ораторії І.Стравінського «Цар Едіп» (1996, м. Славутич; 1998, Київ)

·     Містеріального шоу-дійства «Золоті ворота тисячоліть» (1999, Київ)

·     Мега - шоу «Спілкування заради Майбутнього» за кантатою К.Орфа «Карміна Бурана» (2007, Київ)

·     Фольклорних метаморфоз «Ті, що походять від Сонця» за В.Павліковським (2007)

·     Дні вшанування пам'яті жертв голодомору-геноциду 1932–1933 рр. в Україні: Скорботна хода, Національна хвилина                               мовчання, Всеукраїнська акція «Засвіти свічку!» (2004 – 2013,  Київ)

·     Гуцульської міфо-опери-dance  В.Павліковського «Оле! (Олекса Довбуш)» (2012, Яремче)

 

     неомістерій:

·    «Я. (Романтика)» за М.Хвильовим (1993)

·     «Знай себе» за П.Тичиною (1994)

·     «Сповідь» за М.Рильським (1995)

·     «Я не хочу вертатись в СРСР» за І.Багряним (1996)

·     «Зірка Полин» (1997)

·     «Нічні концерти» за М.Бажаном (1994–1999)

·     «Знай себе» за Г.Сковородою (2002),

·     «Білий птах» за І.Миколайчуком (2006)

·     «Ярмарок» за В.Зубицьким (2006) та інших.

 

    ораторій:

·    Є.Станковича «Панахида за померлими з голоду в Україні» (2004–2005)

·     Б.Бріттена «Воєнний реквієм» (2004)

·     Ю.Ланюка «Скорботна мати» (2008)

·     Є.Станковича «Страсті за Тарасом» (2013)

 

     класичних опер:

·    Джузеппе Верді «Бал-маскарад», Львівська Національна Опера (2005)

·     Бенджамін Бріттен «Поворот гвинта», Національна консерваторія ім. П.Чайковського (2005)

·     Костянтин Данькевич «Богдан Хмельницький», Донецька Національна Опера (2005)

·     Вірко Балей «Червона земля. Голод» (концертне виконання), Національна опера України (2013)

 

     головний режисер-постановник:

·    Інавгурації Президента України Віктора Ющенка (2005)

·     Арт-шоу «Україна - серце Європи» - церемонія відкриття пісенного конкурсу «Євробачення-2005 в Україні»

 

     фестивалів і конкурсів:

·     Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» (1989 – 1995)

·     Міжнародного конкурсу артистів балету імені С.Лифаря (1993 – 1996)

·      Міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня» (Луцьк, 1994, 1998, 2004, 2007, 2013)

·      Фестивалю традиційної народної творчості «Покуть» (Харків, 1996, 1998)

·      Літературно-мистецького фестивалю «Лесина осінь» (1994–2007, Ялта)

·     Фестивалю української культури у Польщі (Сопот, 2000 – 2007)

 

     автор п'єс:

·     «Батьківські пороги» за Григором Тютюнником (1985)

·     «Поранкова душа» за Ольгою Кобилянською (1988)

 

     автор книг:

·     «Морозяне щастя» (Київ, «Молодь»,1991)

·     «Фрески» (Львів, «Кальварія», 2001)

·     «Паралельні видива» у 2 томах (Київ, 2007)

·     «Масова культура та режисура масових видовищ» (Київ, 2013)

·     «Голод» (Чернівці, «Букрек», 2013)

 

     колекціонер українського народного одягу, наївного живопису, кераміки

     виставки:

·     «Незалежне мовчання» (ПМ Український Дім, Київ, 2001), Ялтинський державний об'єднаний історико-літературний музей                 (2003), галерея «Родовід» (2004)

·     «Коло» (Національний музей українського мистецтва (2002)

·     Дні української культури в Грузії (2004)

·     «Кольори та мелодії українських свят» (ПМ Український дім, Київ), Харків, Дніпропетровськ, Кіровоград, Суми, Полтава,                       Одеса, Миколаїв, Сімферополь, Севастополь, Херсон, Запоріжжя, Ялта, (2005-2007)

·     «Український музей» м. Вінніпег (Канада, 2007)

 

     Кандидат культурології. Дисертація "Український авангард в контексті західноєвропейських культуротворчих процесів

     (10-х — початку 30-х рр. ХХ ст.) (Київ, 2011)

     Доцент, професор кафедри режисури театралізованих видовищ і свят Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.