Мої проекти
поздравления с новорожденным
    Геніальність Шевченка – в його естетичному переживанні світу, що актуалізується в різні історичні часи і рефлексує з сучасними переживаннями в площині державотворення, самоздійснення та самореалізації, свободи та моральності, через які є постійне намагання
приборкати вічний конфлікт суспільства й особистості, добра й зла, краси й потворства. У пролозі Шевченкове: “Господи, внуши їм уст
моїх глаголи!” – не що інше, як утвердження архетипних символів, персоніфікація естетичних особливостей етнонаціонального світовідношення, символізація культурних універсалій. Того, що є вічним і трансісторичним. Кобзареве Слово в такому контексті читається як Вічний Текст, в якому нарратив виголошується від імені Часу, для якого минуле й майбутнє зливаються у теперішньому. 
     Уцьому сенсі тексти в естетичному переживанні Шевченка збігаються з позачасовими смисловими цінностями і є суголосними сучаснику:
“Діла добрих оновляться, Діла злих загинуть”. Вони ґрунтуються на модерному переживанні сучасного людського буття й взиванні до Всевишнього: “А нині!.. Покрив єси знову Срамотою свої люди, І вороги нові Розкрадають, як овець нас… ізбави нас Вражої наруги, Поборов Ти першу силу, Побори ж і другу Ще лютішу!”. Через читця-спікера (Є.Нищук) це виявлення природного “макрокосму” і людського “мікрокосму”, що єднається у спільному волепрагненні: “А всім нам вкупі на землі Єдиномисліє подай І братолюбіє пошли”Уривок: 
 

 

 

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити