Мої проекти
поздравления с новорожденным
         Проект шоу-парку на Оболоні чи не першим в Україні з приватної ініціативи (підприємець С. Тюрін) пориває з принципом одержавлення
національної культури, шукаючи новий культурний простір, який би викликав зацікавленість як з боку вітчизняних так і зарубіжних прихильників масового мистецтва.
       Як наслідок, на березі Дніпра за один рік постає копія київських “Золотих воріт” із надбрамною церквою Благовіщення, із прилеглими до них з обох боків валами, баштами, дерев’яними галереями. Збудовано сценічний подіум, кінну доріжку, човен та літаючу космічну тарілку. Створено велетенського Змія, що поїдає Час, писанки Історії, що символізують відповідну Добу, більше тисячі історичних костюмів, зброї, реквізиту тощо. Загалом у містеріальному дійстві “Золоті ворота тисячоліть” задіяно близько 500 чоловік: артисти, ансамблі, каскадери, кінний театр, учасники масових сцен. Шоу-парк під відкритим небом розрахований на три тисячі глядачів.
       Золоті ворота – символ Києва, Київської Русі, знак з безконечним смислом, що є укоріненим у семантичному полі національної культури. Згадаймо дохристиянську гаївку-веснянку : “Воротар, воротар, одчиняй ворота…” Київ постає як культурний текст, знаково-символічний світ, тобто, за А.Кримським, як найвиразніша ознака принципу стійкості, світлоносне начало якої осяює смисли київської культури. “Золоті ворота, – зазначає філософ, – орієнтовані на південь із невеличким відхиленням на захід таким чином, щоб о 12 годині (за місцевим астрономічним часом) сонячний промінь накладався на вісь проїзду, ніби позначаючи шлях у столицю, що увінчується храмом Софії” . Сонце розглядалось як “око Всесвіту” і відповідно – символ Бога-Отця.
      У містеріальному дійстві дерев’яні човни в небі над Золотими воротами – це, за С. Соловйовим, “крейсування між різними культурами,
яке супроводжувало формування давньокиївської духовної самобутності”.
       Історична метафора, з якою асоціюється Київ – брати Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь. Якщо Кий виглядає персонажем реальним, то Щек, Хорив і Либідь, вважає А.Кримський, не мають історичних рефренів. Але етимологічне ім’я Щек (за М. Марром, Б.Рибаковим) пов’язане з образом онтологічної істоти, змієм. Звідси Змій, що поїдає Час. Кий означає палиця, посох, ось чому Змія поганяє погонич.
Уривок: 

 

 

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити